Такої шкоди, як самим собі,
Не зміг би ворог навіть нам завдати
Тепер в такій прострації, ганьбі,
Що рейвах той, не сила споглядати.
Все розумію… Та питаю як?
Куди поділись розум і свідомість?
Бажання мати все і на дурняк,
Нічого не вкладаючи натомість.
Тому благаю, - Господи! Навчи,
Брехню від правди люд цей розрізняти?
Карай нас грішних, але не мовчи,
Не дай Москві нас знову підім’яти.
Ми помилились! Тож нехай цей крок,
Як крок ганьби і відступу в минуле,
Буде останнім кроком помилок
І щоб про це ніколи не забули!
08. 02. 2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2021
автор: Мирослав Вересюк