СТИХІЯ

Вибілюється  свіже  полотно.
Шугає  мжичка,  кублиться  негода.
Так  легко  не  було  уже  давно  -
Вітром  різким  ввірвалася  свобода.
З  зони  комфорту,  з  штучного  тепла,
У  вир  стихій,  під  небо  неозоре
Фантомним  міражем  добра  і  зла
В  безвість  степів,  в  світи  прозорі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2021
автор: Пісаренчиха