Слова видавлюєш на крик.

Коли  у  серці  є  любов,
То  легко  нам  махать  крилом.
Воно  качає  швидко  кров,
Аж  раптом  все,  встає  колом  !

Від  болю  не  ковтнеш  кадик,
Згинає  до  землі  спина
І  ангел  з  крилами  десь  зник,
І  наче  є  якась  вина,

І  вени  ледве  пхають  кров.
В  легенях  кисню  лиш  на  пшик.
Усюди  бачиш  тіні  змов,
Слова  видавлюєш  на  крик.

У  роті  присмак  невезінь,
Коли  зривається  карась,
Коли  порвалась  волосінь
І  по  рукам  нещасним  хрясь.

І  біль  усіх  моїх  невдач
Приходить  зразу,  б’є  в  чоло,
А  ти,  душа,  тихенько  плач,
Бо  розумієш:  Все,  було  !
22.02.2020р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2021
автор: Костя Ромчук