Побачить хочу справжні гори,
Бо їх не бачила ще я.
Росла, де степ, ясні простори,
Мов камертон, вітри дзвенять.
Піднятись хочу я у небо
І доторкнутись до хмарок.
Погляну ізгори на себе
Й згадаю той малий ярок,
Улюблену найпершу гірку,
Котру долали ми саньми.
Було і весело, і гірко,
Та виросли усі людьми.
Життя вершини підкоряли,
Що на шляху стрічались нам.
Батьки в ту путь благословляли,
Й це часто в пам'яті зрина.
Отож побачить справжні гори –
Бажанням цим так марю я –
Хай сонце й гори біль загорнуть
І заспіва душа моя.
Ганна Верес (Демиденко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2021
автор: Ганна Верес