Коли з’явився в тіла біль –
Це прояви хвороби.
Воно сигнал дає відтіль,
Відкіль зростають ноги.
Тож ноги ми берем до рук
І біжімо в лікарню.
Там лікар нас позбавить мук,
А ми його – в кав’ярню !
Все просто. Так минає вік,
Та просто лише з тілом.
Душа рокам втрачає лік,
А тіло зникне пилом.
Тож біль душі – то серця плач,
Гартує так він душі.
Душа – блука, душа – шукач
І від блукань ми дужі.
Все приміря душа собі.
Як одяг тягне образ.
Так мало часу у добі…
Чи кошеня ? Чи кобра ?
І біль ! Неначе рвуть ножі !
Допоки діє пошук.
Не передати у вірші –
Тож далі тягну ношу.
23.01.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2021
автор: Костя Ромчук