Угледіла синичка стовп з труби залізний,
Пізніше із самцем туди залізли,
Гніздечко там зручне швиденько намостили
І синичаток народили і ростили.
Та найцікавіше було уже пізніше:
Стовп став пищати… тихо, потім голосніше.
Сусідський кіт не вперше голоси ці чує,
Не раз, було, загляне зверху в стовп й чатує,
Коли ж синички їжу дітям принесуть,
Тож очі котика щодня пташок пасуть.
Він кінчиком хвоста виляє вліво, вправо –
Така котяча, бач, була в нього забава.
І все ж синички у трубі були хитріші –
Сусідського кота залишили без їжі.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2021
автор: Ганна Верес