СИНИЧКИ Й КІТ

Угледіла  синичка  стовп  з  труби  залізний,
Пізніше  із  самцем  туди  залізли,
Гніздечко  там  зручне  швиденько  намостили
І  синичаток  народили  і  ростили.
Та  найцікавіше  було  уже  пізніше:
Стовп  став  пищати…  тихо,  потім  голосніше.
Сусідський  кіт  не  вперше  голоси  ці  чує,
Не  раз,  було,  загляне  зверху  в  стовп  й  чатує,
Коли  ж  синички  їжу  дітям  принесуть,
Тож  очі  котика  щодня  пташок  пасуть.
Він  кінчиком  хвоста  виляє  вліво,  вправо  –
Така  котяча,  бач,  була  в  нього  забава.
І  все  ж  синички  у  трубі  були  хитріші  –
Сусідського  кота  залишили  без  їжі.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2021
автор: Ганна Верес