Осінні ночі... Вітру шепотіння...
Кружляє листя одинокий вальс.
Я обіймаю... Наших рук сплетіння…
Зігрію ніжно... Мій вогонь не згас...
...Тепло лишилось... Музики веління
Народжує мелодію для нас,
Як в перший раз... Несуть на крилах зміни
Птахи у вирій... Зоряний романс
Іще звучить, та образи містичні
Ведуть до світла – там горить ліхтар,
І мерехтить у снах твоє обличчя.
Ми разом тут... Літаємо між хмар...
Не відпущу тебе! Ніколи! Таємнича,
Моя принцесо... Ось... Прийми мій дар!
© Володимир Верста
Дата написання: 15.09.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2021
автор: Володимир Верста