Вишня

Солодкі  губи,  соковита  cherry,
Я  п'ю  її,  немов  п'янкий  коктейль,
До  дна  ковтаю  кислий  і  вишневий
Пахучий  ароматний  спілий  ель...

Приймаю  нагороди  королеви,
Для  неї  я  –  магічний  менестрель,
Малюю  пензлем  ноти  кришталеві,
Що  плинуть  ямбом  непокірних  хвиль

По  океану  тіла.  І  спокуси
Підхоплюють.  Кружляє  між  штормів
Два  серця.  Відбивають  в  ритмі  пульси

Повільно,  наче  звуки  цвіркунів...
…Зливаємося  з  Вишнею  і  вальсом
У  насолоді  тонемо  між  слів...

©  Володимир  Верста
Дата  написання:  12.07.18

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2021
автор: Володимир Верста