Лютнева ніч на роздуми наводить.
Затишшя - мов від скуки втеча.
Скувало льодом ті кохання води,
І ліпить сніг в вікно хуртеча.
А як же ми купались у любові!
Чому лишилась порожнеча?
Дзвенить лиш інеєм гілля вербове,
В кімнаті віє щось чернече.
Розбіглися стежини сантиментів.
Зима доклала всі зусилля?
Невже ті зустрічі слабкі фрагменти?
І спогадів примерзла хвиля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2021
автор: Світлая (Світлана Пирогова)