Як поселився тут старшина –
Козацький лицар Кочубей:
Гніздечко звив для свого сина,
Оберігав від зла людей.
В почесну варту стала вежа,
Навколо - оборонний вал;
Не підкрадеться вже пожежа,
Примарний спокій ...на загал.
Почало місто оживати
І відродився знов костел,
Бійниці стали тут на чати,
Храм освятивсь з першоджерел.
Та турки смерчем налетіли
I знову нищили все вщент,
У злобі хижо сатаніли,
Але гряде уже момент...
На дикі полчища султана
Зненацька вдарив віщий грім –
Йшла в наступ армія Богдана,
У герці билися святім.
Сам Хмель, мов вихор з булавою
Ішов з козацтвом на таран;
Мчав на Пегасі в розпал бою,
Рубав ненависний аркан.
На штурм козацька йшла відвага
І кожен лицарством горів,
Шалена була їх звитяга –
То клекотів народний гнів.
Мечі ламались у двобої.
Поникли рута і полин ,
Змішалось все від битви тої:
Мечі і коні, батько й син.
І насмерть лицарі стояли,
Вали, фортеці , городища...
Вкраїнські сурми зайдам грали –
Кістьми лягли біля Мостища.
Складають шану бібричани:
Кожухи шиють козакам,
Добротні чоботи, а рани
Лікує слава і бальзам.
Святкує місто перемогу,
У дзвоні велич перелита-
Святу мольбу вкладають БОГУ,
А гетьману - "Многая літа!"
Він політичну зняв облогу,
Орду турецьку переміг.
Він виряджав послів в дорогу-
Землі своєї оберіг.
Дедалі стела затяжною
Козацько-визвольна війна.
Навала знов іде стіною
Розруха квилить вже сумна.
карбує крок звитяжний спів,
Тут гартували дух і вишкіл
Родивом курінь» руських стрільців",
Родилось товариство "Сокіл".
І знову бойня з ворогами:
Шалів оскал, звіряча маска,
Валялись скальпи під ногами...
Зазнали полчища фіаско.
Земля від крові почорніла,
Навколо лемент, жах і біль;
В багрянім місиві кипіла,
Предсмертйі зойки звідусіль.
На Оболоні - скінчився бій.
Стоїть в скорботі Мати Божа,
А на Голгофі на крутій
Рубала бранців рать ворожа.
Гора здригалась кам'яниста-
Пролилась кров жінок, дітей.
Волає ще земля гориста
Від голосіння тих смертей.
Блукають душі тут невинні
Немов, примари на зорі...
І квилять зграї лебедині,
Звелась святиня на горі.
Вкраїну в ярма запрягали
Чужинські орди і магнати:
В багрянець - Східну зодягали,
А Захід - у Австрійські шати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=90454
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.08.2008
автор: М. Козакевич