Любові нерозкрита таємниця...
І що ховає під собою грим?
Скажи мені, моя імператрице,
Навіщо кличеш до нової гри?..
Не бачу я нічого у зіницях,
Омана в них і непроглядний дим...
Початок гри... А ми на шахівниці.
Чий перший хід? Потрібен він? Зажди!..
Завжди ми повертаємось в початок...
Хто ворог і для кого? А хто друг?..
Коханці? Ні?! І не кохані... Гратись
Достатньо нам... Це шах і мат! Зітру
Фігури з дошки... Наші спільні втрати
Відчуємо торканням інших рук.
© Володимир Верста
Дата написання: 09.09.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2021
автор: Володимир Верста