[b]Переклад з [/b][i]© Copyright: Бабенко Катерина, 2017
Свидетельство о публикации №117021406904 [/i]
А ти, давай, живи!... Що значить - ти стомилась!?...
Лише вперед іди!... І всім вітрам на зло!...
Та не спочатку... Йди, поки не зупинилась...
Все що було – життя у твій вінок вплело…
Нехай воно трясло, душа на клапті рвалась…
Старалася сама ті рани залатать...
Бувало, в хованки сама з собою гралась...
Та чи життя від себе може десь сховать!?...
А кожен шрам душі - нагадування битви…
Уже рубців на ній давно не полічить…
Твоє минуле все - сакральне у молитві,
Твоє життя тебе таку змогло створить.
Ти пройдеш все, не треба сумнівів триматись.
Ти зможеш все… Ніхто цю силу не збагне…
І під життєвим грузом не дозволь зламатись
Щоб не було – життя у нас, таки, одне.
Припудри шрамики, вдягни свою усмішку -
Ти зараз, тут, сьогодні… - Тож радій, живи!
Прийми від долі все! Минуле все, як книжку
Якщо вже прочитала, - закрий і збережи.
13.02.2021
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2021
автор: Любов Таборовець