[i]Пейзаж зимовий… паморозь рядка,
Над хатами угору йде димок.
У білій шубі наша Зміївська,
Красуні сніг цей – справжнє ескімо.[/i]
Мороз рум’янцем, чути ніжний хруст,
Підступний лід присипав сніжний пласт.
По вулиці заметеній пройдусь –
Здавалось, у красі – спинився час.
[i]Вітри із поля вибрали мішень –
Вони зі мною грають у сніжка́.
В сліпучім сяйві джерело натхнень,
Краса Лиману – рідна Зміївська.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2021
автор: Білоозерянська Чайка