Зима на білих крилах прилетіла,
Захолодила небо, землю, тіло.
Жартує із північними вітрами,
Складає з льоду ніжні діарами.
Звернулася вона якось до неба:
- Прикрити землю білим снігом треба.
І падали, все падали сніжинки,
Із діаманту різьблені крижинки.
А сонце на снігу малює кола,
Таких зима не бачила ніколи:
Червоні, жовті, навіть синюваті:
- Я буду тут ще довго царювати.
Заглянула в лісок зима-царівна:
- Підкину снігу , аби було рівно.
Навколо біла-біла ковдра, чиста.
І на душі святково, урочисто
.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2021
автор: Ганна Верес