ВІЙ

спить  село  по  той  бік  річки
чи  то  сон
я  набув  чужої  звички
в  лісі  схрон
підперезаний  не  босий
ранок  день
безкозирка  зирить  скоса
ринда  дзень
по  обіді  сон  під  руку
захід  мій
темрява  зі  мною  штуку
ночі  Вій
сотворила  бузувіра
як  для  зла
зав’язала  лицеміру
три  вузла

підніміть  важкі  повіки
здрастуй  хто
тіло  древнього  каліки
звісне  тло
нагло  глянь  мені  в  зіниці
схопиш  драйв
упіймаєш  блискавицю
ніби  в  рай
чи  у  пекло  наостанок
без  води
найжаданіший  світанок
стій  куди
потримай  його  ще  трохи
бачиш  смерть
я  хотів  і  далі  строфи
та  вже  вщерть

вії  вія  щедрі  лісом
з  дивини                                
обійшлися  винним  звисом
сатани
балом  світяться  очиська
з  корабля
молоко  п’є  материнське
немовля

ось  і  сонце  в  очі  знову
бери  ще  й
вибирай  свою  полову
із  очей

***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2021
автор: Щєпкін Сергій