Минає вечір… Дивна ніч,
Мов з казки випливає
Сипнула зорі навсебіч,
Й тихенько споглядає…
Як Ти до мене йдеш навстріч,
Ось, ось уже близенько.
Тихенька, щира, ніжна річ,
Жадана і рідненька
Легенький дотик сильних рук,
Притягує і гріє.
Лоскоче стиха серця стук,
Від чого те – німіє.
Сміються зорі з висоти.
Виблискують, моргають.
Зі мною зараз поруч Ти.
Вони все бачать, знають
Заснула нічка під вікном,
Колисана вітрами
Нас пестить ніжним, дивним сном…
Кохання, що між нами.
14.02.2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2021
автор: Валентина Рубан