Нема страшнішого в житті, ніж нагла смерть,
яка приходить неочікувано й швидко:
була людина – й тут її не видко,
і плани розлетілись шкереберть.
І що найгірше – то це те, що у душі
не встигнеш прийняти, як божу милість,
причастя і покаяння можливість,
очистившись від скверни і фальші.
Як важко потім повертати людям борг
до сьомого коліна свого роду,
коли душу твою, як нагороду,
ставлять у митарствах на торг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2021
автор: Павло Коваленко