Завдання нагальне снігу:
притрусити хутко лід!
Впорається до обіду!
Сніжним килимом приліг!
Ковзанку закривши «тілом»,
збереже мільйони ніг,
показавши намір ділом.
Вдячні скажуть: допоміг!
Тож візит його доречний.
Довгожданий рятівник!
У напрузі були плечі.
Страх також тихенько зник.
Тільки гарні краєвиди,
заохочуючи зір,
мальовничим білим слідом
нас чарують до сих пір.
16.02.2021 11.45
© Copyright: Вікторія 75, 2021
Свідоцтво про публікацію №121021707206
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2021
автор: Вікторія Лимар