Я знаю, звідки вітер віє,
й куди веде русло струмка,
і чітко бачу, хто й як діє,
й чия за ним стоїть рука.
Я бачив, як вітер колише
гілля, і хвилю підіймав,
і знаю точно, хто й чим дише,
і що хто має й що не мав.
Я вірю в те, що не даремно
вітер у спину чи в лице,
і думаю, що все, напевно,
в нас передбачено творцем.
Але якщо є сонце в небі,
не страшний вітер, ні вода,
в житті здолаю все, що треба,
яка б не сталася біда.
PS. Творець – не той, хто живе з нами,
й не той, хто був серед живих –
закон, що рухає світами,
і тими, хто існує в них.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2021
автор: Павло Коваленко