Спасибі, любий капелане, життя мені ви вберегли,
А у важку-тяжку годину, як батько рідний обняли.
Тримали нас в сирій в’язниці, благав я сили і снаги, -
Ви подали бійцям надію, Господнім словом вберегли.
Пр-в:
Україно, батьківщино, наймиліша ти за всіх...
Я цілую святу землю, наче батьківський поріг.
Я шаную мою мову, хай почує вголос кат
Я для тебе, зараз ненько, захисник-солдат.
Зростав маленьким в сиротинці поміж чужих мені людей
Хотів зустріти батька й матір та пригорнути до грудей.
Роки дитячі - сірі будні, родину так і не зустрів,
То ж вибрав серцем Україну, що найдорожча з матерів.
Коли вели нас полонених, камінням кидали у слід,
Почув слова, коли сказали: ви віру в серці не згубіть.
І раптом темрява зайнялась, дорогу Ангел освітив -
Найвище почуття любові я Батьківщині присвятив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2021
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА