Коли моє серце скує нестерпимою мукою,
І душу, раптово, накриє пронизливий щем,
Тоді я у сни і в думки твої тихо постукаю,
І ти, як колись, захистиш мене сильним плечем.
Коли небеса над тобою чорнітимуть хмарою,
І зливи, холодні, безжально, вмиватимуть світ,
Мій вогник веселий знайдеш, і прилинеш примарою
Так, ніби й не було розлуки у тисячу літ.
А поки,- ховай почуття свої болем загострені,
Історії наші сховай у сторінках книжок.
Колись, ти зустрінеш мене у безмежному просторі...
Колись, я тебе відшукаю в сузір`ї зірок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2021
автор: Оля Вашека