А на дворі усе сніжить,
І холод замітає душу,
І час невпинно так біжить,
Моїм благанням він байдужий.
Його я прошу - зупинись,
Продовж цю мить хоч на хвилину,
Він, мов лавина, гонить вниз,
І нема ради часоплину.
І час кружля, мов снігопад,
Години, начебто сніжинки,
Летять кудись. На жаль назад
Не повернути ні хвилинки.
Я ж на хвилинку зупинюсь,
Закрию очі і замріюсь,
Хоч перед вічністю схилюсь,
Цієї миті я надіюсь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2021
автор: kostyanika