Світе, доле моя, батьківщино!
В сивім гомоні давніх віків
Народилося слово - «пісня»,
В тихій ніжності матерів
Затепліло і скресло: «любов».
У звитягах воїв твоїх
Забриніло: «кобза» і «дума».
В ароматах рясних чебреців
І заврунилось слово - «земля».
У буянні щедротних ланів
Проросло віщим символом: «жито»,
В дужих грудях синів твоїх
Билось трепетно: Україна…
*******
Кожне слово наше сотворене
Незрівнянним генієм вічного народу,
Що проріс на берегах Дніпра-Славути
І пустив живе коріння у глибінь віків.
Тож вічна його душа –
Українська материнська мова,
Пісня-молитва:
Вона утверджує нас, українці,
У кращому із світів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2021
автор: Світла(Світлана Імашева)