Сонце зійшло яскравою свічкою.
Одним – як світло, іншим – пам'ять.
Скільки людей вже зустрілося з вічністю?
Скільки іще перед Богом стануть?
В серці ненависть до ситих виродків –
Душі глухі до чужого болю –
Їхніми кулями множаться сироти,
Їхні гранати калічать долі.
Боже, хай виживуть всі травмовані,
Хай вбивць жорстока кара спіткає,
Хай буде народ навіки згуртований
І Героїв своїх пам’ятає.
[i]20.02.2014 р.
(Твір зі збірки “Крізь часу плин”)[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2021
автор: Валентина Інклюд