*** *** ***
Ми все ще не розуміємо,
Поганий характер — той же гріх.
Ми від самих себе хворіємо,
А звинувачуємо усе і усіх.
Проходимо ми через поневіряння
По важкому життю долі й недолі,
До витоків отрути і ліків,
Що концентруємо собою в собі.
Звідти п'ємо ми отруєння,
Звідти напливає лихо-тьма —
Через нечистеє мислення
Непросвітленого нами ума.
Поки Духовної сила опіка
Не править Нашою долею,
Я закликаю кожну Людину
Тільки до однієї боротьби —
Боротьби із саме собою!
Так, лише з собою потрібно битися
І кожну годину, і кожну мить...
Коли світ не може змінитися —
Без зміни нас, в собі самих.
------------------------------------------------
PARIS -- 2012
==============================================================
probapera.org/publication/13/23019/hochesh-zminyty-svit-zminy-sebe.html
==============================================================
https://uamodna.com/articles/-hochesh-zminyty-svit-zminy-sebe/
===============================================================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2021
автор: Катинський Орест