Полковнику давно не пишуть,
Один у тиші... Він повільно йде.
Життя пройшло... Його не чують
І не чека ніхто й ніде...
Про нього зараз не згадають:
Хто крокував з ним - відійшли.
Лиш часткою історії вважають:
Тим, що розтануло в імлі.
Як і колись, розмірено ступає,
Буденні справи зазвичай веде,
По-своєму усе сприймає
Чека, коли у вирій відійде.
Він - то минуле. Та за ним епоха,
Ті, що на світ нас привели.
Усе мовчить... Лиш погляда суворо,
Щоб ми про них забути не могли.
(з російської) 2/20/2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2021
автор: Федір Трох