Прагнення

Душа  прагне  сяйва  гармонії,
Серце  –  спалаху.
Розум  почувається  дурником,  бо  сам  не  знає  ще,  чого  хоче  –  
Правди  чи  права  
Називатися  більшим  більшості.
Лукавить.
Інструкціями  шлунка  керуючись,  як  посадовими,
Розробляє  теорію  вибору-вибуху
На  основі  спогадів
Про  смаки  найяскравіші,
Про  задоволення  –
Спалахом  окрилений,  тілом  поневолений.
В  сіру  масу  –  клопоти.
Сійся  та  родися!
Більший  значно  більшості!  
Рано  почорніло  
Поле  біле  –  виплакалося.
Вдарили  морози.  
Ні,  не  зійдуть  перлами  серця  ранні  сльози.
Розум  втратив  голову.  
Поженешся  –  втратиш.
Впав  у  полі  воїном.
Могилу  копати
Не  спішить  гармонія.
Горілиць  –  так  треба!
Щоб  у  сяйві  півночі
Щирих  прагнень  небо
Відкрилося.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2021
автор: Серафима Пант