В передчутті уже знайомих перемін
Душа, мов птах, тепло омріяне стрічає
У пам'яті чарівний, знову, передзвін
Пісень, що солов'їний хор щорік співає
Остання паморозь зійде на дереві
Весело стежиною збіжать струмочоки
Тополя стрипенеться в срібнім мареві
Голівоньки покажуть лісові дзвіночки
Природа вкотре прокидається від сну
В очікуванні дива, наче завмирає
Усі із нетерпінням ждуть нову весну
Обновлення до звершень завжди спонукає
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2021
автор: закохана у небо2