Отже, кожне наступне слово —
книжне, наріжне — паросток воскресінь,
що пробиває легко шари полови,
товщу сум'яття, наче зринає в синь
над вавілонським гамором.
Вище веж
не будували, ніж словники, і глибше, —
будеш долати доти, допоки йдеш,
думаючи, ким станеш.
І от, стаєш
обширом,
і тобою вже слово пише.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2021
автор: Єлена Дорофієвська