Залицявся Шарій до Тополі.
У букеті троянда цвіла.
Але як би не влещував Толік, –
вироблялися антитіла
у свідомому тілі Тараса.
Кожне тільце в крові – патріот.
Тож як сильно Шарій не старався б, –
неприступні фортеці аорт!
Він тулився і спереду й ззаду:
«проти» – всі і нікого, хто – «за».
Викривали тільця його задум.
А Шарій діставав гарбуза.
Він Тополю благав: «Ми же братья!»
З триколором труси дарував.
Був Тарас неприступний, мов ґрати.
А Шарій знов і знов гарував.
Бив на пузі татуху з орлами,
гімн Росії співав під вікном.
«Ще не вмерла» Тополя горланив,
Толю тризубом в дупу колов.
Шарію не звикать до проколів:
в Анатолія доля тяжка.
Залицявся Шарій до Тополі, –
напоровся на вила Ляшка!
* Дана історія цілковито є художньою вигадкою автора.
Анатолій Шарій – проросійський пропагандист, відеоблогер, політик та колишній журналіст українського походження.
Тарас Тополя – соліст популярного гурту «Антитіла», молодіжний посол UNICEF в Україні, співзасновник БФ «Вільні ЮА», волонтер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2021
автор: Олександр Обрій