Ліричний герой пана Списотруса цього разу виражає впевненість, що, якщо щось на світі незмінне - то це любов, його і до нього.
Оригінал:
Let those who are in favour with their stars
Of public honour and proud titles boast,
Whilst I, whom fortune of such triumph bars,
Unlooked-for joy in that I honour most.
Great princes’ favourites their fair leaves spread
But as the marigold at the sun’s eye,
And in themselves their pride lies buried,
For at a frown they in their glory die.
The painful warrior famousèd for might,
After a thousand victories once foiled
Is from the book of honour razed quite,
And all the rest forgot for which he toiled.
Then happy I, that love and am beloved
Where I may not remove nor be removed.
Мій переклад:
Хай ті, чиї зірки не вередують,
Хизуються, бо світ вітає їх.
Мене ж настільки доля не милує,
Втішаюсь тим, що я вітати звик.
Улюбленці царів, коли у силі,
Мов соняшник від сонця, ласки ждуть,
Але пиха веде їх до могили:
Пан спохмурнішає, й вони впадуть.
Або вояк - хвалений був, могутній.
Звитяжного лиш раз перемогли,
І він за це знеславлений підступно,
В непам'ять подвиги його пішли.
Любов - це дар мені і дар від мене,
І певний я, що в ній є щастя певне.
Переклад 21-22.02.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2021
автор: Валентина Ржевская