АБЕТКА РІДНА (2 ч. )

Єдність  –  те,  що  треба  нам  усім,
Щоб  ніхто  не  вклав  нас  на  коліна,  
Щоби  був    у  силі,  у  красі
Край,  що  зветься  словом  Україна.

Жито  в  полі  женчик  жав.
Працелюбністю  вражав.
Нині  жито  жне  комбайн.
І  нема  у  цьому  тайн.

Зірка    в  небі  –  значить  ніч.
Скине  втому  всяк  із  пліч.  
Злата,  Зеник  і  Зорянка
В  ліжку  спатимуть  до  ранку.

Ич,  яка  синичка,
Птичка  невеличка!
Має  жовті  груди.  
Подивіться,  люди!
Чи  сніжок,  чи  мжичка
Не  ховає  личка,
Корм  собі  шукає,  
Весело  співає.

Індик  –  це  домашня  птиця.
Годувать  його  годиться.
Індик  гарний    хвостик  має.
Придивись,  як  розпускає.

Їжачок  їсть    груші  спілі.
В  нього  голочки  на  тілі.
Любить  яблуко  та  м'ясо.
Має?  Споживає  ласо.

Йорж  плавці  колючі  має.
Став  і  річку  полюбляє.
Хоч  малий  на  зріст,  як  грушка.
Та  смачна  із  нього  юшка.  

Калина  –    ягода  червона.
Росте  у  гроні  на  кущі.
Нею  підживиться    ворона,  
Коли    заснуть  в  зимі  хрущі.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2021
автор: Крилата (Любов Пікас)