"Хотіла б я піснею стати"...
О, Боже, а хто б не хотів,
Та їй лиш дано політати
В просторах безмежних світів...
З любов'ю до рідного краю
І з тугою в серці палкім -
Вона, це вона не вмирає,
Приходить крізь товщу віків...
То Мавкою в чистім серпанку,
То словом своїм чарівним...
І вже не заснути до ранку
В полоні у казки-весни...
Це з нею засвітяться зорі
І з нею розтануть сніги,
Опівночі - ясно надворі,
Це їй не страшні вороги...
Бо сильна, безмежно красива,
Легка ерудована жінка...
Дана їй природою сила -
Це - Леся... Вона - Українка...!!!
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2021
автор: Наташа Марос