Стелили асфальт по бруківці старій
Під метод нових технологій,
Снували машини і люди, мов рій,
Й на камінь лягла ковдра чорна й волога.
Стелили асфальт і гудів радо люд:
Красива дорога. І зручно тут буде.
І кожен в ній бачив новітній маршрут-
«-Нарешті – казали вдоволено люди.!»
І зникла бруківка забута й стара,
Що скільки років пережила.
Що бачила безліч і лиха й добра
Й безпомічність бачила й силу.
Лежала покірно. Летіли роки
Й ями на асфальті з'явились, мов рани,
Й бруківки старої холодні ростки
Пробили асфальту слоїсті бархани.
Звільнилась дорога, асфальтом прикута,
З полону розтрачених літ:
З нових технологій дивилась забута
Бруківка камінна, старезна, як світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2021
автор: Віталій Поплавський