Крим був едемом на землі. Чув про його сади?
Були прекрасніші вони за всі сади небесні.
Допоки якось русскій мір не вдерся і туди.
Кривавий, підлий русскій мір. Підступний і безчесний.
І злочинів його число за більш, ніж двісті літ,
Що знищили той рай земний, насправді незліченне.
І працьовитий, вільний люд, що жив на тій землі,
Змінили русскіє раби та русскіє нікчеми.
Народ, що дбав колись про Крим і щастя бачив в тім,
В спецтаборах тримали десь на чужині далекій.
Він в Крим, щоб відновити рай, вернутися хотів.
Та вимолений шлях назад був довгий і нелегкий.
Зросли їх діти не з казок, як інші діти, ні,
А з розповідей про той край, про рідну батьківщину.
Вони в Криму вже. І давно. Але мов на війні.
Бо залишилась їхніх бід та їхніх мук причина.
Бо русскій мір ще досі там і досі нищить Крим,
І мрію легендарний рай із пекла відродити
Вже тридцять років не дає ніяк здійснити їм.
Але за мрію варто цю боротися і жити.
[i]25.02.2021, Чернігів[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2021
автор: Петро Рух