Знову дует - Петро Кухарчук, Леся Утриско Воробець
Не завжди усвідомлюю, сприймаю життя без корзини помилок, несмілих кроків, постійного очікування твоїх схвалень. Лише тепер розумію, що туга й жалість не повинна сковувати світосприйняття глибин душі. Добро, світло, щирість й справжність має серце живого, і ніхто не може промінювати кайдани на його суть, адже ми не існуємо – живемо!
26.02.2021, ріка Кам’янка, Богунія, м. Житомир
#фото #відео #©Петро Кухарчук
Не жалій мене... дай лиш пожити,
Насолоди налий у печаль,
Помилки свої хочу спалити,
Їхню тугу розсипати в даль.
Не насмілюсь торкнутися кроків -
Твоїх кроків, у світло й добро,
Не існує прожитих вже років...
Усвідомлюй магічність, журо.
Заколисуй печаль у корзинах,
Я ж чекатиму схвалень твоїх,
Існування торкнеться сльозинок,
Несміливих - закованих в гріх...
(С) Леся Утриско Воробець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2021
автор: Леся Утриско