Весна в повітрі терпко розлилася
Лоскоче ніздрі, все моє єство.
Неначе сонця спрагло напилася
І ділиться із ніжності теплом.
І будить в серці щось таке таємне
З надії млосне диво почуттів.
І бруньки мрій розпустяться напевне
В передчутті закоханих світів.
І хочеться всміхатись безпричинно,
Нікуди не спішити, просто йти...
Вдихати день наповні швидкоплинний
Й цінити диво свіжості весни
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2021
автор: Квітка))