риби мої ви молоти і мечі
буду до вас мовчати і ви мовчіть
бачили тільки те що несла вода
лист у порожній пляшці палав бодай
спрагою доторкнутися до богів
вітер горів од неба до берегів
в морі солона піна гнучка вода
в надрах тривка нестримна гуде орда
риб однооких чорних повільних риб
наче бездонним голодом вабить вглиб
не вистачає віри голів і рук
от би вода затвердла як синій брук
щоби морські плугатарі орачі
вивільнились крізь течії ідучи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2021
автор: Єлена Дорофієвська