Ховай у кулак
власні архіви пам'яті,
Бо пам'ять - як жебрак,
що забирає сьогодення,
Б’є очевидним у серце,
справжнім у мозок,
І краде літери теперішнього з тебе.
Обмежуючи твою крилатість,
Тицяє помилками у лице,
І світанкове у тобі
січеться,
І маленький клубок почорнілої віри
ходить,
заглядає за край обгортки душі,
аби витерти темінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2021
автор: Олеся Шевчук