І
Що багатії – це не еліта
знаємо, але забули всі,
як вони учили нас радіти
салу і дешевій ковбасі.
Маємо і те опанувати,
що юрба цінує кулаки.
Та куди поділись козаки,
що гопак уміли танцювати?
Не дарма кумирами у вати
є боксери і бойовики.
ІІ
Хліба і видовища народу
обіцяє партія совка...
На минуле не минає мода
і тому й еліта отака,
і тому і Таврія не наша,
і чужий усе-таки Донбас,
«родіну» окупувала Раша
і немає нації у нас,
бо її пасе нечиста сила,
що ховає кігті у тіні...
ІІІ
То на що надіятись мені?
Так бувало у минулі дні:
«не одна чума мене косила...»
так і нині за мої пісні
раді кожній плямі на Ярилі
нехристи й зоїли записні.
Виринають де-не-де із Лети
неживої Музи силуети
оновити дзеркало криве...
..........................................
на орбіті іншої планети
ожили юродиві поети...
Може й Україна оживе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2021
автор: I.Teрен