Весна пливе в човні з-за гір зелених,
Відштовхується сонячним веслом,
Стає босоніж на ще сонний берег,
Крокує світом: містом і селом.
Травичку стелить, гріє голі віти,
Розпушує ще зліплені бруньки
І розкриває очі першим квітам,
Цілує їх прозорі пелюстки.
Весна несе красу всьому живому.
Блакить і зелень так їй до лиця!
Розвіює весна печаль-утому,
Коханням повнить радісні серця!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: Тетяна Мошковська