[i][b]З тобою[/b]
«Я звикаю поступово
зустрічатись випадково...»[/i]
Причина
– Пообіцяй мені ці дні,
коли уже і лютий плаче,
і я чекаю на удачу
і на дарунки весняні.
Я́к не поділимо остачу,
усе тобі, а не мені –
і наші кольорові дні,
і ночі чорні та гарячі.
Усе, що випите давно,
показує глибоке дно
від мого берега до твого...
тече вода... усе одно
і з того, що було дано,
не залишається нічого.
[i][b]Не разом[/b]
« Я звикаю зокрема
зустрічатись крадькома...»[/i]
Мотив
– Тобі «у сумі самоти»
до мене ще іти й іти
одному... пішки... як до неба.
А що іще поетам треба?
Тобі – дорога суєти
не так до мене як до себе,
мені до іншої мети,
де і поезія – плацебо.
Не висихає течія...
і тиха муза, а не я
на пару буде із тобою...
У неї вищий пілотаж,
і піруети, й епатаж...
а я побуду поза грою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2021
автор: I.Teрен