Меле мірошник пшеницю та жито,
Борошно меле цілісіньке літо,
Білі у нього і щоки, і чуб
Саме тому він міцний, наче дуб!
Носить мірошник мішки грубуваті,
З гуркотом крутяться жорна пузаті,
Мелють пшеницю ті жорна й гудуть
Спати сусідці вночі не дають.
- Треба піти до мірошника рано
Та посміхнутися ніжно до пана
Може пригорне, обійме той дуб
В борошні білому щоки та чуб.
Може мішки перестане носити,
Буде зі мною про щось говорити,
Жорна не будуть співати сумні,
Може ожениться він на мені?
2.03.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2021
автор: Ерох2