Розквітла сакура! Буяє!
Вбирає очі райський цвіт!
Щемить душа, коли кохає
І обійняти хоче світ.
Шаленство цвіту вабить очі,
Кипінням буйної краси,
Полюбуватись цим охочі
Зіваки є у всі часи.
Ти теж красою всіх вражаєш
Розквітла так, не по роках,
Звабливі форми не сховаєш
В рожево-пінних пелюстках.
В цвітінні йдеш, як Афродіта,
І маниш погляди людські,
Провокаційно так одіта –
Думки аж бродять бісівські.
Все обтягнуло, випирає,
Усі принади напоказ,
Ніщо та одіж не ховає,
А викликає лиш екстаз…
Водночас вдіта і роздіта…
Цвітіння сакури затьмила!
Мабуть, що навіть Афродіта
Тебе б від злості придушила...
17. 01. 2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2021
автор: Мирослав Вересюк