Пробач менi нашу розлуку
Твою розтоптану надiю.
Пробач німу кохання муку
I обезкриленiї мрiї.
Пробач менi мої бажання,
Нахабнi i нестерпнi руки.
Незрозумiлi сподiвання
Беззвучного ридання звуки.
Не згадуй бiльше нашi ночi
Коли душi жагучим криком
Стогнати будеш: "Хочу, хочу…"
В обiймах з iншим чоловiком.
Пробач, моя любов до тебе
Тепер нiчого вже не значить,
Пробач менi мої "Не треба…"
I що син рiдко батька бачить.
Пробач, якщо у нiч безсоння
Коли всi сплять уже давно
Мiй привид простягне долоню
В твоє незамкнене вiкно.
Пробач, що я не змiг дiстати
Для тебе всi зiрки iз неба,
Що не зумiв без слiз кохати
І не зберiг тебе для себе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2021
автор: Сергій Аліс