Сходи в Христі
Поема березня —
березня художнього
Преблагословенній, на Вічній Раді
вибраній Отроковиці,
з любов’ю присвячується
Я даю сходи
над ароматом —
безбожності
Бог так робить
оплотом —
художність
і в ній хтось за
ніби
а ніби і —
проти.
Слово ж — центр
художнього
цілого
хто цільністю
і не зцілений
виявляється прагненням — розколотись!..
хто за? проти?
що ви, очманіли?
то мовили: в двері стукаю
неясно
ви чуєте що
з вас розтечеться —
космічно як
стану я зрозумілий??
і хто за — і проти?
відколюються айсберги
з Швейцарію і Київ — величиною
місцями контрольованої
Богом — моєї роботи
і той хто не тримається зубами
і нігтями —
Божої-моєї цільності
свій намір виявляє —
розколоти!
Батьку наш!
а багатенькі —
розколотись!
а — голоти!
голод голоти —
розколотися!
що й гопники в політику
розколоти
і — розколотись!!
О Твоя цільномудрість,
Боже, (крайня художносте),
перескочити сходину
вибити — це
Бога проти
а тому любов моя, Боже, —
безперервність Божа
а тому мене топчуть, Боже!
і Твоєю Силою — божий!!
став сходинками
для світової спільноти
що копає ями для таланту глибоко
не вірить у Божеє Око!
я як нічий, Боже,
хоче всяк об свою
грудинку надутую —
розколоти
Дужа цільномудрість! —
а в них
турботи!!
Їх на ції сходи б!
та й Бог в тобі
та й ото б ти вимухрив
в який бік ти проти?..
В сіті-світі
і не буде — рота
в правді ні в кого! —
то ж всяка правда — ізвнутрь, з Бога!
бо вся премудрість —
в Христі,
в находах Матері
Його
Матері всіх, всього!..
03.03.2021,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906754
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович