"Не дай, Боже, з хама пана."
Ось така вже доля.
Бо поглинули в оману,
у лиху неволю.
А невігластво пихате
Прославляє пана.
зогледілось. Лихо, брате,
Є той пан поганим.
Ну, а свита, міццю дрібна,
крутить дуже жваво,
Лиш всього за тридцять срібних
продає державу.
Кожен день приносить вісті
все гірші та гірші.
Я одну лиш маю зброю-
це писати вірші.
І з надією на Бога...
Бо в чім ще надія?
Щоб не поросли слова мохом
Й вітер не розвіяв.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2021
автор: Тамара Шкіндер