Ніколи, нікому, нічого не скажеш…
Бо ти лаєш долю, а доля тебе,
Що мало би бути тому, не зарадиш —
Пройде в серці смуток та й горе мине.
У вічних стражданнях немає цвітіння.
Дорога щаслива тебе обмине...
Покине наснага, любов та везіння,
а милість Господня тебе не мине.
Не треба гадати що буде надалі...
Тепер здобувай те одвічне — твоє.
Не згине надія й у морі печалі,
Якщо ти не згубиш натхнення своє.
p.s. Вибачайте любі друзі, що не заходив
до вас у гості. Травмував трохи спину, не можу довго сидіти, навіть стояти. Пробую писати навлежачки)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2021
автор: Олег Крушельницький