солодка втома_ час ламати рими_
тягар зими в останній сніг з плечей_
в їдких димах похмільні пілігрими
з кривавим відблиском просвітлених очей_
>
долаючи підталі кілометри
лоскочеш піднебіння язиком,
скануєш душі у роздертих светрах,
що тхнуть то ладаном, то чорним шашликом_
>
за садом з чадом спаленого хмизу
упасти на торішній падолист
і від берези причастившись слизом,
плекати слід курлаючих намист…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2021
автор: Ки Ба 1