Ти марна спроба,
що ввела життя
В глухий,
двадцятилітній ступор
І марні дні, спотворюєш сповна
І разом з тим,
вінець мого життя,
мій купол
Шляхи заплутані,
Заплутані слова
І безліч марних спроб,
Без змісту.
І очі серед натовпу горять
Благають підійти
І раптом зникнуть.
Ти марна спроба
І фінальна ціль
Болото темне
І весняний цвіт
І помирали у очах твоїх
Ранкові зорі
і мій вбивали світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2021
автор: Андрій Толіч